по́піл (pópil, “ash”, noun) + -ний (-nyj, adjective-forming suffix).
по́пільний • (pópilʹnyj)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | по́пільний pópilʹnyj |
по́пільне pópilʹne |
по́пільна pópilʹna |
по́пільні pópilʹni | |
| genitive | по́пільного pópilʹnoho |
по́пільної pópilʹnoji |
по́пільних pópilʹnyx | ||
| dative | по́пільному pópilʹnomu |
по́пільній pópilʹnij |
по́пільним pópilʹnym | ||
| accusative | animate | по́пільного pópilʹnoho |
по́пільне pópilʹne |
по́пільну pópilʹnu |
по́пільних pópilʹnyx |
| inanimate | по́пільний pópilʹnyj |
по́пільні pópilʹni | |||
| instrumental | по́пільним pópilʹnym |
по́пільною pópilʹnoju |
по́пільними pópilʹnymy | ||
| locative | по́пільному, по́пільнім pópilʹnomu, pópilʹnim |
по́пільній pópilʹnij |
по́пільних pópilʹnyx | ||