From по́піл (pópil) + -ник (-nyk) + -ка (-ka).
попільни́чка • (popilʹnýčka) f inan (genitive попільни́чки, nominative plural попільни́чки, genitive plural попільни́чок)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | попільни́чка popilʹnýčka |
попільни́чки popilʹnýčky |
genitive | попільни́чки popilʹnýčky |
попільни́чок popilʹnýčok |
dative | попільни́чці popilʹnýčci |
попільни́чкам popilʹnýčkam |
accusative | попільни́чку popilʹnýčku |
попільни́чки popilʹnýčky |
instrumental | попільни́чкою popilʹnýčkoju |
попільни́чками popilʹnýčkamy |
locative | попільни́чці popilʹnýčci |
попільни́чках popilʹnýčkax |
vocative | попільни́чко popilʹnýčko |
попільни́чки popilʹnýčky |