Borrowed from Polish pracowity. Equivalent to пра́ця (prácja) + -ови́тий (-ovýtyj)
працьови́тий • (pracʹovýtyj) (adverb працьови́то, abstract noun працьови́тість)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | працьови́тий pracʹovýtyj |
працьови́те pracʹovýte |
працьови́та pracʹovýta |
працьови́ті pracʹovýti | |
| genitive | працьови́того pracʹovýtoho |
працьови́тої pracʹovýtoji |
працьови́тих pracʹovýtyx | ||
| dative | працьови́тому pracʹovýtomu |
працьови́тій pracʹovýtij |
працьови́тим pracʹovýtym | ||
| accusative | animate | працьови́того pracʹovýtoho |
працьови́те pracʹovýte |
працьови́ту pracʹovýtu |
працьови́тих pracʹovýtyx |
| inanimate | працьови́тий pracʹovýtyj |
працьови́ті pracʹovýti | |||
| instrumental | працьови́тим pracʹovýtym |
працьови́тою pracʹovýtoju |
працьови́тими pracʹovýtymy | ||
| locative | працьови́тому, працьови́тім pracʹovýtomu, pracʹovýtim |
працьови́тій pracʹovýtij |
працьови́тих pracʹovýtyx | ||