From приві́т (pryvít) + -ни́й (-nýj). Compare Russian приве́тливый (privétlivyj), Belarusian прыве́тлівы (pryvjétlivy).
приві́тний • (pryvítnyj) (adverb приві́тно, abstract noun приві́тність)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | приві́тний pryvítnyj |
приві́тне pryvítne |
приві́тна pryvítna |
приві́тні pryvítni | |
| genitive | приві́тного pryvítnoho |
приві́тної pryvítnoji |
приві́тних pryvítnyx | ||
| dative | приві́тному pryvítnomu |
приві́тній pryvítnij |
приві́тним pryvítnym | ||
| accusative | animate | приві́тного pryvítnoho |
приві́тне pryvítne |
приві́тну pryvítnu |
приві́тних pryvítnyx |
| inanimate | приві́тний pryvítnyj |
приві́тні pryvítni | |||
| instrumental | приві́тним pryvítnym |
приві́тною pryvítnoju |
приві́тними pryvítnymy | ||
| locative | приві́тному, приві́тнім pryvítnomu, pryvítnim |
приві́тній pryvítnij |
приві́тних pryvítnyx | ||