при- (pry-) + кордо́н (kordón, “border”) + -ник (-nyk)
прикордо́нник • (prykordónnyk) m pers (genitive прикордо́нника, nominative plural прикордо́нники, genitive plural прикордо́нників, feminine прикордо́нниця)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | прикордо́нник prykordónnyk |
прикордо́нники prykordónnyky |
genitive | прикордо́нника prykordónnyka |
прикордо́нників prykordónnykiv |
dative | прикордо́нникові, прикордо́ннику prykordónnykovi, prykordónnyku |
прикордо́нникам prykordónnykam |
accusative | прикордо́нника prykordónnyka |
прикордо́нників prykordónnykiv |
instrumental | прикордо́нником prykordónnykom |
прикордо́нниками prykordónnykamy |
locative | прикордо́нникові, прикордо́ннику prykordónnykovi, prykordónnyku |
прикордо́нниках prykordónnykax |
vocative | прикордо́ннику prykordónnyku |
прикордо́нники prykordónnyky |