From Proto-Slavic *prisęga.
присѧга • (prisęga) f
singular | dual | plural | |
---|---|---|---|
nominative | присѧга prisęga |
присѧѕѣ prisędzě |
присѧгꙑ prisęgy |
genitive | присѧгꙑ prisęgy |
присѧгоу prisęgu |
присѧгъ prisęgŭ |
dative | присѧѕѣ prisędzě |
присѧгама prisęgama |
присѧгамъ prisęgamŭ |
accusative | присѧгѫ prisęgǫ |
присѧѕѣ prisędzě |
присѧгꙑ prisęgy |
instrumental | присѧгоѭ prisęgojǫ |
присѧгама prisęgama |
присѧгами prisęgami |
locative | присѧѕѣ prisędzě |
присѧгоу prisęgu |
присѧгахъ prisęgaxŭ |
vocative | присѧго prisęgo |
присѧѕѣ prisędzě |
присѧгꙑ prisęgy |