From при- (pry-) + Romanian taman + -ний (-nyj).[1]
притама́нний • (prytamánnyj) (abstract noun притама́нність)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | притама́нний prytamánnyj |
притама́нне prytamánne |
притама́нна prytamánna |
притама́нні prytamánni | |
genitive | притама́нного prytamánnoho |
притама́нної prytamánnoji |
притама́нних prytamánnyx | ||
dative | притама́нному prytamánnomu |
притама́нній prytamánnij |
притама́нним prytamánnym | ||
accusative | animate | притама́нного prytamánnoho |
притама́нне prytamánne |
притама́нну prytamánnu |
притама́нних prytamánnyx |
inanimate | притама́нний prytamánnyj |
притама́нні prytamánni | |||
instrumental | притама́нним prytamánnym |
притама́нною prytamánnoju |
притама́нними prytamánnymy | ||
locative | притама́нному, притама́ннім prytamánnomu, prytamánnim |
притама́нній prytamánnij |
притама́нних prytamánnyx |