прові́нція (províncija) + -ний (-nyj)
провінці́йний • (provincíjnyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | провінці́йний provincíjnyj |
провінці́йне provincíjne |
провінці́йна provincíjna |
провінці́йні provincíjni | |
genitive | провінці́йного provincíjnoho |
провінці́йної provincíjnoji |
провінці́йних provincíjnyx | ||
dative | провінці́йному provincíjnomu |
провінці́йній provincíjnij |
провінці́йним provincíjnym | ||
accusative | animate | провінці́йного provincíjnoho |
провінці́йне provincíjne |
провінці́йну provincíjnu |
провінці́йних provincíjnyx |
inanimate | провінці́йний provincíjnyj |
провінці́йні provincíjni | |||
instrumental | провінці́йним provincíjnym |
провінці́йною provincíjnoju |
провінці́йними provincíjnymy | ||
locative | провінці́йному, провінці́йнім provincíjnomu, provincíjnim |
провінці́йній provincíjnij |
провінці́йних provincíjnyx |