From протестува́ти (protestuváty, “to protest”) + -льник (-lʹnyk).
протестува́льник • (protestuválʹnyk) m pers (genitive протестува́льника, nominative plural протестува́льники, genitive plural протестува́льників, feminine протестува́льниця)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | протестува́льник protestuválʹnyk |
протестува́льники protestuválʹnyky |
genitive | протестува́льника protestuválʹnyka |
протестува́льників protestuválʹnykiv |
dative | протестува́льникові, протестува́льнику protestuválʹnykovi, protestuválʹnyku |
протестува́льникам protestuválʹnykam |
accusative | протестува́льника protestuválʹnyka |
протестува́льників protestuválʹnykiv |
instrumental | протестува́льником protestuválʹnykom |
протестува́льниками protestuválʹnykamy |
locative | протестува́льникові, протестува́льнику protestuválʹnykovi, protestuválʹnyku |
протестува́льниках protestuválʹnykax |
vocative | протестува́льнику protestuválʹnyku |
протестува́льники protestuválʹnyky |