пріобрѣсти́ • (priobrěstí) pf (imperfective пріобрѣта́ть)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | пріобрѣсти́ priobrěstí | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | пріобрѣ́тшій priobrě́tšij |
| passive | — | пріобрѣтённый priobrětjónnyj |
| adverbial | — | пріобрѣтя́ priobrětjá, пріобрѣ́тши1 priobrě́tši1 |
| present tense | future tense | |
| 1st singular (я) | — | пріобрѣту́ priobrětú |
| 2nd singular (ты) | — | пріобрѣтёшь priobrětjóšʹ |
| 3rd singular (он/она́/оно́) | — | пріобрѣтётъ priobrětjót |
| 1st plural (мы) | — | пріобрѣтёмъ priobrětjóm |
| 2nd plural (вы) | — | пріобрѣтёте priobrětjóte |
| 3rd plural (они́) | — | пріобрѣту́тъ priobrětút |
| imperative | singular | plural |
| пріобрѣти́ priobrětí |
пріобрѣти́те priobrětíte | |
| past tense | singular | plural (мы/вы/они́) |
| masculine (я/ты/он) | пріобрѣ̈лъ priobrjǒ́l |
пріобрѣли́ priobrělí |
| feminine (я/ты/она́) | пріобрѣла́ priobrělá | |
| neuter (оно́) | пріобрѣло́ priobrěló | |