пріорите́т • (priorytét) m inan (genitive пріорите́ту, nominative plural пріорите́ти, genitive plural пріорите́тів, relational adjective пріорите́тний)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | пріорите́т priorytét |
пріорите́ти priorytéty |
genitive | пріорите́ту priorytétu |
пріорите́тів priorytétiv |
dative | пріорите́тові, пріорите́ту priorytétovi, priorytétu |
пріорите́там priorytétam |
accusative | пріорите́т priorytét |
пріорите́ти priorytéty |
instrumental | пріорите́том priorytétom |
пріорите́тами priorytétamy |
locative | пріорите́ті priorytéti |
пріорите́тах priorytétax |
vocative | пріорите́те priorytéte |
пріорите́ти priorytéty |