Borrowed from German Psychiater or French psychiatre, from Ancient Greek ψυχή (psukhḗ, “soul, mind”) and ἰατρός (iatrós, “physician”). Compare Russian психиа́тр (psixiátr), Belarusian псіхія́тр (psixijátr).
психіа́тр • (psyxiátr) m pers (genitive психіа́тра, nominative plural психіа́три, genitive plural психіа́трів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | психіа́тр psyxiátr |
психіа́три psyxiátry |
genitive | психіа́тра psyxiátra |
психіа́трів psyxiátriv |
dative | психіа́трові, психіа́тру psyxiátrovi, psyxiátru |
психіа́трам psyxiátram |
accusative | психіа́тра psyxiátra |
психіа́трів psyxiátriv |
instrumental | психіа́тром psyxiátrom |
психіа́трами psyxiátramy |
locative | психіа́трові, психіа́трі psyxiátrovi, psyxiátri |
психіа́трах psyxiátrax |
vocative | психіа́тре psyxiátre |
психіа́три psyxiátry |