робіт(ни́к) (robit(nýk)) + -ни́ця (-nýcja). Compare Russian рабо́тница (rabótnica), Belarusian рабо́тніца (rabótnica), Polish robotnica.
робітни́ця • (robitnýcja) f pers (genitive робітни́ці, nominative plural робітни́ці, genitive plural робітни́ць, masculine робітни́к)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | робітни́ця robitnýcja |
робітни́ці robitnýci |
genitive | робітни́ці robitnýci |
робітни́ць robitnýcʹ |
dative | робітни́ці robitnýci |
робітни́цям robitnýcjam |
accusative | робітни́цю robitnýcju |
робітни́ць robitnýcʹ |
instrumental | робітни́цею robitnýceju |
робітни́цями robitnýcjamy |
locative | робітни́ці robitnýci |
робітни́цях robitnýcjax |
vocative | робітни́це robitnýce |
робітни́ці robitnýci |