From ріш- (riš-) + -у́чий (-účyj), a calque of French résolu, ultimately from Latin resolūtus. Compare Russian реши́тельный (rešítelʹnyj), Belarusian рашу́чы (rašúčy).
рішу́чий • (rišúčyj) (adverb рішу́че, abstract noun рішу́чість)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | рішу́чий rišúčyj |
рішу́че rišúče |
рішу́ча rišúča |
рішу́чі rišúči | |
| genitive | рішу́чого rišúčoho |
рішу́чої rišúčoji |
рішу́чих rišúčyx | ||
| dative | рішу́чому rišúčomu |
рішу́чій rišúčij |
рішу́чим rišúčym | ||
| accusative | animate | рішу́чого rišúčoho |
рішу́че rišúče |
рішу́чу rišúču |
рішу́чих rišúčyx |
| inanimate | рішу́чий rišúčyj |
рішу́чі rišúči | |||
| instrumental | рішу́чим rišúčym |
рішу́чою rišúčoju |
рішу́чими rišúčymy | ||
| locative | рішу́чому, рішу́чім rišúčomu, rišúčim |
рішу́чій rišúčij |
рішу́чих rišúčyx | ||
| vocative | рішу́чий rišúčyj |
рішу́че rišúče |
рішу́ча rišúča |
рішу́чі rišúči | |