само- (samo-) + впе́внений (vpévnenyj)
самовпе́внений • (samovpévnenyj) (adverb самовпе́внено, abstract noun самовпе́вненість)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | самовпе́внений samovpévnenyj |
самовпе́внене samovpévnene |
самовпе́внена samovpévnena |
самовпе́внені samovpévneni | |
| genitive | самовпе́вненого samovpévnenoho |
самовпе́вненої samovpévnenoji |
самовпе́внених samovpévnenyx | ||
| dative | самовпе́вненому samovpévnenomu |
самовпе́вненій samovpévnenij |
самовпе́вненим samovpévnenym | ||
| accusative | animate | самовпе́вненого samovpévnenoho |
самовпе́внене samovpévnene |
самовпе́внену samovpévnenu |
самовпе́внених samovpévnenyx |
| inanimate | самовпе́внений samovpévnenyj |
самовпе́внені samovpévneni | |||
| instrumental | самовпе́вненим samovpévnenym |
самовпе́вненою samovpévnenoju |
самовпе́вненими samovpévnenymy | ||
| locative | самовпе́вненому, самовпе́вненім samovpévnenomu, samovpévnenim |
самовпе́вненій samovpévnenij |
самовпе́внених samovpévnenyx | ||