самоврядува́ння • (samovrjaduvánnja) n inan (genitive самоврядува́ння, nominative plural самоврядува́ння, genitive plural самоврядува́нь)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | самоврядува́ння samovrjaduvánnja |
самоврядува́ння samovrjaduvánnja |
genitive | самоврядува́ння samovrjaduvánnja |
самоврядува́нь samovrjaduvánʹ |
dative | самоврядува́нню samovrjaduvánnju |
самоврядува́нням samovrjaduvánnjam |
accusative | самоврядува́ння samovrjaduvánnja |
самоврядува́ння samovrjaduvánnja |
instrumental | самоврядува́нням samovrjaduvánnjam |
самоврядува́ннями samovrjaduvánnjamy |
locative | самоврядува́нні samovrjaduvánni |
самоврядува́ннях samovrjaduvánnjax |
vocative | самоврядува́ння samovrjaduvánnja |
самоврядува́ння samovrjaduvánnja |