From самоза́йнятий (samozájnjatyj) + -ість (-istʹ). Compare Russian самоза́нятость (samozánjatostʹ), Belarusian самазанятасць (samazanjatascʹ).
самоза́йнятість • (samozájnjatistʹ) f inan (genitive самоза́йнятості or самоза́йнятости, uncountable)
singular | |
---|---|
nominative | самоза́йнятість samozájnjatistʹ |
genitive | самоза́йнятості, самоза́йнятости samozájnjatosti, samozájnjatosty |
dative | самоза́йнятості samozájnjatosti |
accusative | самоза́йнятість samozájnjatistʹ |
instrumental | самоза́йнятістю samozájnjatistju |
locative | самоза́йнятості samozájnjatosti |
vocative | самоза́йнятосте samozájnjatoste |