From само- (samo-) + оці́нка (ocínka). Compare Russian самооце́нка (samoocénka), Belarusian самаацэ́нка (samaacénka).
самооці́нка • (samoocínka) f inan (genitive самооці́нки, nominative plural самооці́нки, genitive plural самооці́нок)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | самооці́нка samoocínka |
самооці́нки samoocínky |
genitive | самооці́нки samoocínky |
самооці́нок samoocínok |
dative | самооці́нці samoocínci |
самооці́нкам samoocínkam |
accusative | самооці́нку samoocínku |
самооці́нки samoocínky |
instrumental | самооці́нкою samoocínkoju |
самооці́нками samoocínkamy |
locative | самооці́нці samoocínci |
самооці́нках samoocínkax |
vocative | самооці́нко samoocínko |
самооці́нки samoocínky |