са́мо- (sámo-) + пошко́дження (poškódžennja)
самопошко́дження • (samopoškódžennja) n inan (genitive самопошко́дження, nominative plural самопошко́дження, genitive plural самопошко́джень)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | самопошко́дження samopoškódžennja |
самопошко́дження samopoškódžennja |
genitive | самопошко́дження samopoškódžennja |
самопошко́джень samopoškódženʹ |
dative | самопошко́дженню samopoškódžennju |
самопошко́дженням samopoškódžennjam |
accusative | самопошко́дження samopoškódžennja |
самопошко́дження samopoškódžennja |
instrumental | самопошко́дженням samopoškódžennjam |
самопошко́дженнями samopoškódžennjamy |
locative | самопошко́дженні samopoškódženni |
самопошко́дженнях samopoškódžennjax |
vocative | самопошко́дження samopoškódžennja |
самопошко́дження samopoškódžennja |