From само- (samo-) + свідо́мість (svidómistʹ) or самосвідо́мий (samosvidómyj) + -ість (-istʹ). Compare Belarusian самасвядо́масць (samasvjadómascʹ), Polish samoświadomość.
самосвідо́мість • (samosvidómistʹ) f inan (genitive самосвідо́мості or самосвідо́мости, uncountable)
singular | |
---|---|
nominative | самосвідо́мість samosvidómistʹ |
genitive | самосвідо́мості, самосвідо́мости samosvidómosti, samosvidómosty |
dative | самосвідо́мості samosvidómosti |
accusative | самосвідо́мість samosvidómistʹ |
instrumental | самосвідо́містю samosvidómistju |
locative | самосвідо́мості samosvidómosti |
vocative | самосвідо́мосте samosvidómoste |