скрипе́ть (skripétʹ) + -у́чий (-účij)
скрипу́чий • (skripúčij)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | скрипу́чий skripúčij |
скрипу́чее skripúčeje |
скрипу́чая skripúčaja |
скрипу́чие skripúčije | |
genitive | скрипу́чего skripúčevo |
скрипу́чей skripúčej |
скрипу́чих skripúčix | ||
dative | скрипу́чему skripúčemu |
скрипу́чей skripúčej |
скрипу́чим skripúčim | ||
accusative | animate | скрипу́чего skripúčevo |
скрипу́чее skripúčeje |
скрипу́чую skripúčuju |
скрипу́чих skripúčix |
inanimate | скрипу́чий skripúčij |
скрипу́чие skripúčije | |||
instrumental | скрипу́чим skripúčim |
скрипу́чей, скрипу́чею skripúčej, skripúčeju |
скрипу́чими skripúčimi | ||
prepositional | скрипу́чем skripúčem |
скрипу́чей skripúčej |
скрипу́чих skripúčix | ||
short form | скрипу́ч skripúč |
скрипу́че skripúče |
скрипу́ча skripúča |
скрипу́чи skripúči |