солоди́ть (solodítʹ) + -льня (-lʹnja)
солоди́льня • (solodílʹnja) f inan (genitive солоди́льни, nominative plural солоди́льни, genitive plural солоди́лен)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | солоди́льня solodílʹnja |
солоди́льни solodílʹni |
genitive | солоди́льни solodílʹni |
солоди́лен solodílen |
dative | солоди́льне solodílʹne |
солоди́льням solodílʹnjam |
accusative | солоди́льню solodílʹnju |
солоди́льни solodílʹni |
instrumental | солоди́льней, солоди́льнею solodílʹnej, solodílʹneju |
солоди́льнями solodílʹnjami |
prepositional | солоди́льне solodílʹne |
солоди́льнях solodílʹnjax |