From сприя́ти (spryjáty) + -ливий (-lyvyj).
сприя́тливий • (spryjátlyvyj) (comparative сприя́тливіший, superlative найсприя́тливіший, adverb сприя́тливо, abstract noun сприя́тливість)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | сприя́тливий spryjátlyvyj |
сприя́тливе spryjátlyve |
сприя́тлива spryjátlyva |
сприя́тливі spryjátlyvi | |
| genitive | сприя́тливого spryjátlyvoho |
сприя́тливої spryjátlyvoji |
сприя́тливих spryjátlyvyx | ||
| dative | сприя́тливому spryjátlyvomu |
сприя́тливій spryjátlyvij |
сприя́тливим spryjátlyvym | ||
| accusative | animate | сприя́тливого spryjátlyvoho |
сприя́тливе spryjátlyve |
сприя́тливу spryjátlyvu |
сприя́тливих spryjátlyvyx |
| inanimate | сприя́тливий spryjátlyvyj |
сприя́тливі spryjátlyvi | |||
| instrumental | сприя́тливим spryjátlyvym |
сприя́тливою spryjátlyvoju |
сприя́тливими spryjátlyvymy | ||
| locative | сприя́тливому, сприя́тливім spryjátlyvomu, spryjátlyvim |
сприя́тливій spryjátlyvij |
сприя́тливих spryjátlyvyx | ||
| vocative | сприя́тливий spryjátlyvyj |
сприя́тливе spryjátlyve |
сприя́тлива spryjátlyva |
сприя́тливі spryjátlyvi | |