спромо́га (spromóha) + -ний (-nyj)
спромо́жний • (spromóžnyj) (abstract noun спромо́жність)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | спромо́жний spromóžnyj |
спромо́жне spromóžne |
спромо́жна spromóžna |
спромо́жні spromóžni | |
| genitive | спромо́жного spromóžnoho |
спромо́жної spromóžnoji |
спромо́жних spromóžnyx | ||
| dative | спромо́жному spromóžnomu |
спромо́жній spromóžnij |
спромо́жним spromóžnym | ||
| accusative | animate | спромо́жного spromóžnoho |
спромо́жне spromóžne |
спромо́жну spromóžnu |
спромо́жних spromóžnyx |
| inanimate | спромо́жний spromóžnyj |
спромо́жні spromóžni | |||
| instrumental | спромо́жним spromóžnym |
спромо́жною spromóžnoju |
спромо́жними spromóžnymy | ||
| locative | спромо́жному, спромо́жнім spromóžnomu, spromóžnim |
спромо́жній spromóžnij |
спромо́жних spromóžnyx | ||