Borrowed from English speaker.
спі́кер • (spíker) m pers (genitive спі́кера, nominative plural спі́кери, genitive plural спі́керів, feminine спі́керка, relational adjective спі́керський)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | спі́кер spíker |
спі́кери spíkery |
genitive | спі́кера spíkera |
спі́керів spíkeriv |
dative | спі́керові, спі́керу spíkerovi, spíkeru |
спі́керам spíkeram |
accusative | спі́кера spíkera |
спі́керів spíkeriv |
instrumental | спі́кером spíkerom |
спі́керами spíkeramy |
locative | спі́керові, спі́кері spíkerovi, spíkeri |
спі́керах spíkerax |
vocative | спі́кере spíkere |
спі́кери spíkery |