From тавтоло́гія (tavtolóhija) + -і́чний (-íčnyj). Compare Russian тавтологи́чный (tavtologíčnyj) and тавтологи́ческий (tavtologíčeskij), Belarusian таўталагі́чны (taŭtalahíčny), Polish tautologiczny.
тавтологі́чний • (tavtolohíčnyj) (adverb тавтологі́чно)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | тавтологі́чний tavtolohíčnyj |
тавтологі́чне tavtolohíčne |
тавтологі́чна tavtolohíčna |
тавтологі́чні tavtolohíčni | |
genitive | тавтологі́чного tavtolohíčnoho |
тавтологі́чної tavtolohíčnoji |
тавтологі́чних tavtolohíčnyx | ||
dative | тавтологі́чному tavtolohíčnomu |
тавтологі́чній tavtolohíčnij |
тавтологі́чним tavtolohíčnym | ||
accusative | animate | тавтологі́чного tavtolohíčnoho |
тавтологі́чне tavtolohíčne |
тавтологі́чну tavtolohíčnu |
тавтологі́чних tavtolohíčnyx |
inanimate | тавтологі́чний tavtolohíčnyj |
тавтологі́чні tavtolohíčni | |||
instrumental | тавтологі́чним tavtolohíčnym |
тавтологі́чною tavtolohíčnoju |
тавтологі́чними tavtolohíčnymy | ||
locative | тавтологі́чному, тавтологі́чнім tavtolohíčnomu, tavtolohíčnim |
тавтологі́чній tavtolohíčnij |
тавтологі́чних tavtolohíčnyx |