From Таїла́нд (Tajilánd) + -ець (-ecʹ). Compare Russian таила́ндец (tailándec).
таїла́ндець • (tajilándecʹ) m pers (genitive таїла́ндця, nominative plural таїла́ндці, genitive plural таїла́ндців, feminine таїла́ндка)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | таїла́ндець tajilándecʹ |
таїла́ндці tajilándci |
| genitive | таїла́ндця tajilándcja |
таїла́ндців tajilándciv |
| dative | таїла́ндцеві, таїла́ндцю tajilándcevi, tajilándcju |
таїла́ндцям tajilándcjam |
| accusative | таїла́ндця tajilándcja |
таїла́ндців tajilándciv |
| instrumental | таїла́ндцем tajilándcem |
таїла́ндцями tajilándcjamy |
| locative | таїла́ндцеві, таїла́ндцю, таїла́ндці tajilándcevi, tajilándcju, tajilándci |
таїла́ндцях tajilándcjax |
| vocative | таїла́ндцю tajilándcju |
таїла́ндці tajilándci |