From теоло́гія (teolóhija) + -і́чний (-íčnyj). Compare Russian теологи́ческий (teologíčeskij), Belarusian тэалагі́чны (tealahíčny), Polish teologiczny.
теологі́чний • (teolohíčnyj) (adverb теологі́чно)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | теологі́чний teolohíčnyj |
теологі́чне teolohíčne |
теологі́чна teolohíčna |
теологі́чні teolohíčni | |
| genitive | теологі́чного teolohíčnoho |
теологі́чної teolohíčnoji |
теологі́чних teolohíčnyx | ||
| dative | теологі́чному teolohíčnomu |
теологі́чній teolohíčnij |
теологі́чним teolohíčnym | ||
| accusative | animate | теологі́чного teolohíčnoho |
теологі́чне teolohíčne |
теологі́чну teolohíčnu |
теологі́чних teolohíčnyx |
| inanimate | теологі́чний teolohíčnyj |
теологі́чні teolohíčni | |||
| instrumental | теологі́чним teolohíčnym |
теологі́чною teolohíčnoju |
теологі́чними teolohíčnymy | ||
| locative | теологі́чному, теологі́чнім teolohíčnomu, teolohíčnim |
теологі́чній teolohíčnij |
теологі́чних teolohíčnyx | ||
| vocative | теологі́чний teolohíčnyj |
теологі́чне teolohíčne |
теологі́чна teolohíčna |
теологі́чні teolohíčni | |