From терміноло́гія (terminolóhija, “terminology”) + -і́чний (-íčnyj, adjective-forming suffix). Compare Russian терминологи́ческий (terminologíčeskij), Belarusian тэрміналагі́чны (terminalahíčny), Polish terminologiczny.
термінологі́чний • (terminolohíčnyj) (adverb термінологі́чно)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | термінологі́чний terminolohíčnyj |
термінологі́чне terminolohíčne |
термінологі́чна terminolohíčna |
термінологі́чні terminolohíčni | |
| genitive | термінологі́чного terminolohíčnoho |
термінологі́чної terminolohíčnoji |
термінологі́чних terminolohíčnyx | ||
| dative | термінологі́чному terminolohíčnomu |
термінологі́чній terminolohíčnij |
термінологі́чним terminolohíčnym | ||
| accusative | animate | термінологі́чного terminolohíčnoho |
термінологі́чне terminolohíčne |
термінологі́чну terminolohíčnu |
термінологі́чних terminolohíčnyx |
| inanimate | термінологі́чний terminolohíčnyj |
термінологі́чні terminolohíčni | |||
| instrumental | термінологі́чним terminolohíčnym |
термінологі́чною terminolohíčnoju |
термінологі́чними terminolohíčnymy | ||
| locative | термінологі́чному, термінологі́чнім terminolohíčnomu, terminolohíčnim |
термінологі́чній terminolohíčnij |
термінологі́чних terminolohíčnyx | ||