Borrowed from Polish tymczasowy.
тимчасо́вий • (tymčasóvyj) (adverb тимчасо́во)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | тимчасо́вий tymčasóvyj |
тимчасо́ве tymčasóve |
тимчасо́ва tymčasóva |
тимчасо́ві tymčasóvi | |
genitive | тимчасо́вого tymčasóvoho |
тимчасо́вої tymčasóvoji |
тимчасо́вих tymčasóvyx | ||
dative | тимчасо́вому tymčasóvomu |
тимчасо́вій tymčasóvij |
тимчасо́вим tymčasóvym | ||
accusative | animate | тимчасо́вого tymčasóvoho |
тимчасо́ве tymčasóve |
тимчасо́ву tymčasóvu |
тимчасо́вих tymčasóvyx |
inanimate | тимчасо́вий tymčasóvyj |
тимчасо́ві tymčasóvi | |||
instrumental | тимчасо́вим tymčasóvym |
тимчасо́вою tymčasóvoju |
тимчасо́вими tymčasóvymy | ||
locative | тимчасо́вому, тимчасо́вім tymčasóvomu, tymčasóvim |
тимчасо́вій tymčasóvij |
тимчасо́вих tymčasóvyx |