торг (torh, “bargaining, haggling”) + -о́вий (-óvyj). Compare Russian торго́вый (torgóvyj).
торго́вий • (torhóvyj)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | торго́вий torhóvyj |
торго́ве torhóve |
торго́ва torhóva |
торго́ві torhóvi | |
| genitive | торго́вого torhóvoho |
торго́вої torhóvoji |
торго́вих torhóvyx | ||
| dative | торго́вому torhóvomu |
торго́вій torhóvij |
торго́вим torhóvym | ||
| accusative | animate | торго́вого torhóvoho |
торго́ве torhóve |
торго́ву torhóvu |
торго́вих torhóvyx |
| inanimate | торго́вий torhóvyj |
торго́ві torhóvi | |||
| instrumental | торго́вим torhóvym |
торго́вою torhóvoju |
торго́вими torhóvymy | ||
| locative | торго́вому, торго́вім torhóvomu, torhóvim |
торго́вій torhóvij |
торго́вих torhóvyx | ||
| vocative | торго́вий torhóvyj |
торго́ве torhóve |
торго́ва torhóva |
торго́ві torhóvi | |