From тради́ція (tradýcija, “tradition”) + -ний (-nyj). Compare Belarusian традыцы́йны (tradycýjny), Polish tradycyjny.
традиці́йний • (tradycíjnyj) (adverb традиці́йно, abstract noun традиці́йність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | традиці́йний tradycíjnyj |
традиці́йне tradycíjne |
традиці́йна tradycíjna |
традиці́йні tradycíjni | |
| genitive | традиці́йного tradycíjnoho |
традиці́йної tradycíjnoji |
традиці́йних tradycíjnyx | ||
| dative | традиці́йному tradycíjnomu |
традиці́йній tradycíjnij |
традиці́йним tradycíjnym | ||
| accusative | animate | традиці́йного tradycíjnoho |
традиці́йне tradycíjne |
традиці́йну tradycíjnu |
традиці́йних tradycíjnyx |
| inanimate | традиці́йний tradycíjnyj |
традиці́йні tradycíjni | |||
| instrumental | традиці́йним tradycíjnym |
традиці́йною tradycíjnoju |
традиці́йними tradycíjnymy | ||
| locative | традиці́йному, традиці́йнім tradycíjnomu, tradycíjnim |
традиці́йній tradycíjnij |
традиці́йних tradycíjnyx | ||