From Proto-Slavic *těmę.
ті́м'я • (tímʺja) n inan (genitive ті́мені or тім'я́, nominative plural ті́м'я, genitive plural ті́м'їв, diminutive ті́м'ячко)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | ті́м'я tímʺja |
ті́м'я tímʺja |
genitive | ті́мені, тім'я́ tímeni, timʺjá |
ті́м'їв tímʺjiv |
dative | ті́м'ю, ті́мені tímʺju, tímeni |
ті́м'ям tímʺjam |
accusative | ті́м'я tímʺja |
ті́м'я tímʺja |
instrumental | ті́м'ям, ті́менем tímʺjam, tímenem |
ті́м'ями tímʺjamy |
locative | ті́м'ї, ті́мені tímʺji, tímeni |
ті́м'ях tímʺjax |
vocative | ті́м'я tímʺja |
ті́м'я tímʺja |