у́нікум (únikum) + -альний (-alʹnyj). Compare Russian уника́льный (unikálʹnyj), Belarusian уніка́льны (unikálʹny), Polish unikalny.
уніка́льний • (unikálʹnyj) (adverb уніка́льно, abstract noun уніка́льність)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | уніка́льний unikálʹnyj |
уніка́льне unikálʹne |
уніка́льна unikálʹna |
уніка́льні unikálʹni | |
| genitive | уніка́льного unikálʹnoho |
уніка́льної unikálʹnoji |
уніка́льних unikálʹnyx | ||
| dative | уніка́льному unikálʹnomu |
уніка́льній unikálʹnij |
уніка́льним unikálʹnym | ||
| accusative | animate | уніка́льного unikálʹnoho |
уніка́льне unikálʹne |
уніка́льну unikálʹnu |
уніка́льних unikálʹnyx |
| inanimate | уніка́льний unikálʹnyj |
уніка́льні unikálʹni | |||
| instrumental | уніка́льним unikálʹnym |
уніка́льною unikálʹnoju |
уніка́льними unikálʹnymy | ||
| locative | уніка́льному, уніка́льнім unikálʹnomu, unikálʹnim |
уніка́льній unikálʹnij |
уніка́льних unikálʹnyx | ||