From усино́влювати (usynóvljuvaty) + -ач (-ač).
усино́влювач • (usynóvljuvač) m pers (genitive усино́влювача, nominative plural усино́влювачі, genitive plural усино́влювачів, feminine усино́влювачка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | усино́влювач usynóvljuvač |
усино́влювачі usynóvljuvači |
genitive | усино́влювача usynóvljuvača |
усино́влювачів usynóvljuvačiv |
dative | усино́влювачеві, усино́влювачу usynóvljuvačevi, usynóvljuvaču |
усино́влювачам usynóvljuvačam |
accusative | усино́влювача usynóvljuvača |
усино́влювачів usynóvljuvačiv |
instrumental | усино́влювачем usynóvljuvačem |
усино́влювачами usynóvljuvačamy |
locative | усино́влювачеві, усино́влювачу, усино́влювачі usynóvljuvačevi, usynóvljuvaču, usynóvljuvači |
усино́влювачах usynóvljuvačax |
vocative | усино́влювачу usynóvljuvaču |
усино́влювачі usynóvljuvači |