From у́спіх (úspix, “success”) + -ний (-nyj). Compare Russian успе́шный (uspéšnyj).
успі́шний • (uspíšnyj) (comparative успі́шніший, superlative найуспі́шніший, adverb успі́шно)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | успі́шний uspíšnyj |
успі́шне uspíšne |
успі́шна uspíšna |
успі́шні uspíšni | |
| genitive | успі́шного uspíšnoho |
успі́шної uspíšnoji |
успі́шних uspíšnyx | ||
| dative | успі́шному uspíšnomu |
успі́шній uspíšnij |
успі́шним uspíšnym | ||
| accusative | animate | успі́шного uspíšnoho |
успі́шне uspíšne |
успі́шну uspíšnu |
успі́шних uspíšnyx |
| inanimate | успі́шний uspíšnyj |
успі́шні uspíšni | |||
| instrumental | успі́шним uspíšnym |
успі́шною uspíšnoju |
успі́шними uspíšnymy | ||
| locative | успі́шному, успі́шнім uspíšnomu, uspíšnim |
успі́шній uspíšnij |
успі́шних uspíšnyx | ||
| vocative | успі́шний uspíšnyj |
успі́шне uspíšne |
успі́шна uspíšna |
успі́шні uspíšni | |