From філоло́гія (filolóhija, “philology”, noun) + -і́чний (-íčnyj, adjective-forming suffix). Compare Russian филологи́ческий (filologíčeskij), Belarusian філалагі́чны (filalahíčny), Polish filologiczny.
філологі́чний • (filolohíčnyj) (adverb філологі́чно)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | філологі́чний filolohíčnyj |
філологі́чне filolohíčne |
філологі́чна filolohíčna |
філологі́чні filolohíčni | |
| genitive | філологі́чного filolohíčnoho |
філологі́чної filolohíčnoji |
філологі́чних filolohíčnyx | ||
| dative | філологі́чному filolohíčnomu |
філологі́чній filolohíčnij |
філологі́чним filolohíčnym | ||
| accusative | animate | філологі́чного filolohíčnoho |
філологі́чне filolohíčne |
філологі́чну filolohíčnu |
філологі́чних filolohíčnyx |
| inanimate | філологі́чний filolohíčnyj |
філологі́чні filolohíčni | |||
| instrumental | філологі́чним filolohíčnym |
філологі́чною filolohíčnoju |
філологі́чними filolohíčnymy | ||
| locative | філологі́чному, філологі́чнім filolohíčnomu, filolohíčnim |
філологі́чній filolohíčnij |
філологі́чних filolohíčnyx | ||