From хи́трий (xýtryj) + -ець (-ecʹ).
хитре́ць • (xytrécʹ) m pers (genitive хитреця́, nominative plural хитреці́, genitive plural хитреці́в)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | хитре́ць xytrécʹ |
хитреці́ xytrecí |
genitive | хитреця́ xytrecjá |
хитреці́в xytrecív |
dative | хитреце́ві, хитрецю́ xytrecévi, xytrecjú |
хитреця́м xytrecjám |
accusative | хитреця́ xytrecjá |
хитреці́в xytrecív |
instrumental | хитреце́м xytrecém |
хитреця́ми xytrecjámy |
locative | хитреце́ві, хитрецю́, хитреці́ xytrecévi, xytrecjú, xytrecí |
хитреця́х xytrecjáx |
vocative | хитрецю́ xytrecjú |
хитреці́ xytrecí |