Borrowed from translingual Ceropegia.
церопе́гия • (ceropégija) f inan (genitive церопе́гии, nominative plural церопе́гии, genitive plural церопе́гий)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | церопе́гия ceropégija |
церопе́гии ceropégii |
genitive | церопе́гии ceropégii |
церопе́гий ceropégij |
dative | церопе́гии ceropégii |
церопе́гиям ceropégijam |
accusative | церопе́гию ceropégiju |
церопе́гии ceropégii |
instrumental | церопе́гией, церопе́гиею ceropégijej, ceropégijeju |
церопе́гиями ceropégijami |
prepositional | церопе́гии ceropégii |
церопе́гиях ceropégijax |