From ціль (cilʹ) + -е- (-e-) + спрямо́ваний (sprjamóvanyj).
цілеспрямо́ваний • (cilesprjamóvanyj) (adverb цілеспрямо́вано, abstract noun цілеспрямо́ваність)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | цілеспрямо́ваний cilesprjamóvanyj |
цілеспрямо́ване cilesprjamóvane |
цілеспрямо́вана cilesprjamóvana |
цілеспрямо́вані cilesprjamóvani | |
genitive | цілеспрямо́ваного cilesprjamóvanoho |
цілеспрямо́ваної cilesprjamóvanoji |
цілеспрямо́ваних cilesprjamóvanyx | ||
dative | цілеспрямо́ваному cilesprjamóvanomu |
цілеспрямо́ваній cilesprjamóvanij |
цілеспрямо́ваним cilesprjamóvanym | ||
accusative | animate | цілеспрямо́ваного cilesprjamóvanoho |
цілеспрямо́ване cilesprjamóvane |
цілеспрямо́вану cilesprjamóvanu |
цілеспрямо́ваних cilesprjamóvanyx |
inanimate | цілеспрямо́ваний cilesprjamóvanyj |
цілеспрямо́вані cilesprjamóvani | |||
instrumental | цілеспрямо́ваним cilesprjamóvanym |
цілеспрямо́ваною cilesprjamóvanoju |
цілеспрямо́ваними cilesprjamóvanymy | ||
locative | цілеспрямо́ваному, цілеспрямо́ванім cilesprjamóvanomu, cilesprjamóvanim |
цілеспрямо́ваній cilesprjamóvanij |
цілеспрямо́ваних cilesprjamóvanyx |