From чотири- (čotyry-, “four-, quadr(i)-”) + кут (kut, “angle”) + -ник (-nyk).
чотирику́тник • (čotyrykútnyk) m inan (genitive чотирику́тника, nominative plural чотирику́тники, genitive plural чотирику́тників)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | чотирику́тник čotyrykútnyk |
чотирику́тники čotyrykútnyky |
genitive | чотирику́тника čotyrykútnyka |
чотирику́тників čotyrykútnykiv |
dative | чотирику́тникові, чотирику́тнику čotyrykútnykovi, čotyrykútnyku |
чотирику́тникам čotyrykútnykam |
accusative | чотирику́тник čotyrykútnyk |
чотирику́тники čotyrykútnyky |
instrumental | чотирику́тником čotyrykútnykom |
чотирику́тниками čotyrykútnykamy |
locative | чотирику́тнику čotyrykútnyku |
чотирику́тниках čotyrykútnykax |
vocative | чотирику́тнику čotyrykútnyku |
чотирику́тники čotyrykútnyky |