From Latin immanens (Latin immanens) + -ний (-nyj)
імане́нтний • (imanéntnyj) (abstract noun імане́нтність)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | імане́нтний imanéntnyj |
імане́нтне imanéntne |
імане́нтна imanéntna |
імане́нтні imanéntni | |
| genitive | імане́нтного imanéntnoho |
імане́нтної imanéntnoji |
імане́нтних imanéntnyx | ||
| dative | імане́нтному imanéntnomu |
імане́нтній imanéntnij |
імане́нтним imanéntnym | ||
| accusative | animate | імане́нтного imanéntnoho |
імане́нтне imanéntne |
імане́нтну imanéntnu |
імане́нтних imanéntnyx |
| inanimate | імане́нтний imanéntnyj |
імане́нтні imanéntni | |||
| instrumental | імане́нтним imanéntnym |
імане́нтною imanéntnoju |
імане́нтними imanéntnymy | ||
| locative | імане́нтному, імане́нтнім imanéntnomu, imanéntnim |
імане́нтній imanéntnij |
імане́нтних imanéntnyx | ||