інквілі́н • (inkvilín) m animal (genitive інквілі́на, nominative plural інквілі́ни, genitive plural інквілі́нів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | інквілі́н inkvilín |
інквілі́ни inkvilíny |
genitive | інквілі́на inkvilína |
інквілі́нів inkvilíniv |
dative | інквілі́нові, інквілі́ну inkvilínovi, inkvilínu |
інквілі́нам inkvilínam |
accusative | інквілі́на inkvilína |
інквілі́ни, інквілі́нів inkvilíny, inkvilíniv |
instrumental | інквілі́ном inkvilínom |
інквілі́нами inkvilínamy |
locative | інквілі́нові, інквілі́ні inkvilínovi, inkvilíni |
інквілі́нах inkvilínax |
vocative | інквілі́не inkvilíne |
інквілі́ни inkvilíny |