Borrowed from Greek ἱερογλυφικός (hierogluphikós)
ієро́гліф • (ijeróhlif) m inan (genitive ієро́гліфа, nominative plural ієро́гліфи, genitive plural ієро́гліфів, relational adjective ієрогліфі́чний)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | ієро́гліф ijeróhlif |
ієро́гліфи ijeróhlify |
genitive | ієро́гліфа ijeróhlifa |
ієро́гліфів ijeróhlifiv |
dative | ієро́гліфові, ієро́гліфу ijeróhlifovi, ijeróhlifu |
ієро́гліфам ijeróhlifam |
accusative | ієро́гліф ijeróhlif |
ієро́гліфи ijeróhlify |
instrumental | ієро́гліфом ijeróhlifom |
ієро́гліфами ijeróhlifamy |
locative | ієро́гліфі ijeróhlifi |
ієро́гліфах ijeróhlifax |
vocative | ієро́гліфе ijeróhlife |
ієро́гліфи ijeróhlify |