From τρύζω (trúzō, “to coo”).
τρῡγών • (trūgṓn) f (genitive τρυγόνος); third declension
Case / # | Singular | Dual | Plural | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Nominative | ἡ τρῡγών hē trūgṓn |
τὼ τρῡγόνε tṑ trūgóne |
αἱ τρῡγόνες hai trūgónes | ||||||||||
Genitive | τῆς τρῡγόνος tês trūgónos |
τοῖν τρῡγόνοιν toîn trūgónoin |
τῶν τρῡγόνων tôn trūgónōn | ||||||||||
Dative | τῇ τρῡγόνῐ têi trūgóni |
τοῖν τρῡγόνοιν toîn trūgónoin |
ταῖς τρῡγόσῐ / τρῡγόσῐν taîs trūgósi(n) | ||||||||||
Accusative | τὴν τρῡγόνᾰ tḕn trūgóna |
τὼ τρῡγόνε tṑ trūgóne |
τᾱ̀ς τρῡγόνᾰς tā̀s trūgónas | ||||||||||
Vocative | τρῡγών trūgṓn |
τρῡγόνε trūgóne |
τρῡγόνες trūgónes | ||||||||||
Notes: |
|