абази́нець • (abazýnecʹ) m pers (genitive абази́нця, nominative plural абази́нці, genitive plural абази́нців, feminine абази́нка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | абази́нець abazýnecʹ |
абази́нці abazýnci |
genitive | абази́нця abazýncja |
абази́нців abazýnciv |
dative | абази́нцеві, абази́нцю abazýncevi, abazýncju |
абази́нцям abazýncjam |
accusative | абази́нця abazýncja |
абази́нців abazýnciv |
instrumental | абази́нцем abazýncem |
абази́нцями abazýncjamy |
locative | абази́нцеві, абази́нцю, абази́нці abazýncevi, abazýncju, abazýnci |
абази́нцях abazýncjax |
vocative | абази́нцю abazýncju |
абази́нці abazýnci |