аванту́рник • (avantúrnyk) m pers (genitive аванту́рника, nominative plural аванту́рники, genitive plural аванту́рників)
{{rfdef}}
.singular | plural | |
---|---|---|
nominative | аванту́рник avantúrnyk |
аванту́рники avantúrnyky |
genitive | аванту́рника avantúrnyka |
аванту́рників avantúrnykiv |
dative | аванту́рникові, аванту́рнику avantúrnykovi, avantúrnyku |
аванту́рникам avantúrnykam |
accusative | аванту́рника avantúrnyka |
аванту́рників avantúrnykiv |
instrumental | аванту́рником avantúrnykom |
аванту́рниками avantúrnykamy |
locative | аванту́рникові, аванту́рнику avantúrnykovi, avantúrnyku |
аванту́рниках avantúrnykax |
vocative | аванту́рнику avantúrnyku |
аванту́рники avantúrnyky |