From антино́мія (antynómija) + -і́чний (-íčnyj). Compare Russian антиноми́ческий (antinomíčeskij), Belarusian антынамі́чны (antynamíčny), Polish antynomiczny.
антиномі́чний • (antynomíčnyj)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | антиномі́чний antynomíčnyj |
антиномі́чне antynomíčne |
антиномі́чна antynomíčna |
антиномі́чні antynomíčni | |
| genitive | антиномі́чного antynomíčnoho |
антиномі́чної antynomíčnoji |
антиномі́чних antynomíčnyx | ||
| dative | антиномі́чному antynomíčnomu |
антиномі́чній antynomíčnij |
антиномі́чним antynomíčnym | ||
| accusative | animate | антиномі́чного antynomíčnoho |
антиномі́чне antynomíčne |
антиномі́чну antynomíčnu |
антиномі́чних antynomíčnyx |
| inanimate | антиномі́чний antynomíčnyj |
антиномі́чні antynomíčni | |||
| instrumental | антиномі́чним antynomíčnym |
антиномі́чною antynomíčnoju |
антиномі́чними antynomíčnymy | ||
| locative | антиномі́чному, антиномі́чнім antynomíčnomu, antynomíčnim |
антиномі́чній antynomíčnij |
антиномі́чних antynomíčnyx | ||