ви́значити (význačyty) + -ення (-ennja)
ви́значення • (význačennja) n inan (genitive ви́значення, nominative plural ви́значення, genitive plural ви́значень)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | ви́значення význačennja |
ви́значення význačennja |
genitive | ви́значення význačennja |
ви́значень význačenʹ |
dative | ви́значенню význačennju |
ви́значенням význačennjam |
accusative | ви́значення význačennja |
ви́значення význačennja |
instrumental | ви́значенням význačennjam |
ви́значеннями význačennjamy |
locative | ви́значенню, ви́значенні význačennju, význačenni |
ви́значеннях význačennjax |
vocative | ви́значення význačennja |
ви́значення význačennja |