From вого́нь (vohónʹ) + гаси́ти (hasýty) + -ник (-nyk).
вогнега́сник • (vohnehásnyk) m inan (genitive вогнега́сника, nominative plural вогнега́сники, genitive plural вогнега́сників)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | вогнега́сник vohnehásnyk |
вогнега́сники vohnehásnyky |
genitive | вогнега́сника vohnehásnyka |
вогнега́сників vohnehásnykiv |
dative | вогнега́сникові, вогнега́снику vohnehásnykovi, vohnehásnyku |
вогнега́сникам vohnehásnykam |
accusative | вогнега́сник vohnehásnyk |
вогнега́сники vohnehásnyky |
instrumental | вогнега́сником vohnehásnykom |
вогнега́сниками vohnehásnykamy |
locative | вогнега́снику vohnehásnyku |
вогнега́сниках vohnehásnykax |
vocative | вогнега́снику vohnehásnyku |
вогнега́сники vohnehásnyky |